Унікальний проєкт почав реалізовувати Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів» за кошти гранту Українського культурного фонду. У його рамках ландшафт заповідника буде відцифровано за новітньою технологією лазерного сканування LIDAR. Завдяки цьому вже восени кожен бажаючий зможе побачити на екрані комп’ютера неповторний ландшафт Трахтемирівського півострова з усіма його пам’ятками. Крім того завдяки цій технології науковці сподіваються не лише зберегти у цифровому форматі унікальний ландшафт, а й дослідити всі куточки півострова багатого на пам’ятки археології та історії.
Про початок реалізації проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» розповів на пресконференції директор Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» Тарас Теліженко. За його словами, результатом його реалізації стане створення тривимірної моделі заповідника «Трахтемирів» та окремо кожної пам’ятки. Роботи триватимуть до осені. Уже наприкінці жовтня побачити результати цієї копіткої роботи зможе кожен охочий на сайті ДІКЗ «Трахтемирів».
— Таким чином ми інвентаризуємо існуючи пам’ятки археології. Це – перша складова проєкту. Друга складова – це наш предмет гордості – лазерне сканування земної поверхні півострова. Сканування здійснюватиметься за технологіями LIDAR та фотограмметрія. До сьогодні в Україні подібна технологія не застосовувалася, принаймні в галузі охорони пам’яток історії та археології. (пам’яткоохоронній) Власне LIDAR — це лазерне сканування поверхні землі. Завдяки цій технології, наприклад, у Мексиці було знайдено місто стародавньої цивілізації. І саме цю теологію ми вперше застосуємо в Україні, на Черкащині, — розповів Тарас Теліженко.
— Кожну пам’ятку заповідника користувачі зможуть побачити з усіх сторін. Є археологічні об’єкти, наприклад, кургани, які виділяються на поверхні, городища, які мають оборонні вали. На місці такі вали нефахівцям упізнати важко, але у тривимірному зображенні їх буде чітко видно, - говорить керівник проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» Дмитро Куштан.
Можна буде побачити межі городищ, місця розташування окремих споруд тощо. Цей метод дозволить нам докладніше вивчити, наприклад, оборонні споруди. До сьогодні всі розвідки проводилися поверхнево без використання таких от прогресивних методів дослідження. Ми сподіваємося, що отримаємо якісь нові цікаві результати. Також реалізація проєкту дозволить інвентаризувати і представити суспільству всі скарби Трахтемирівського півострова.
Дмитро Куштан каже, коли на Трахтемирівському півострові проводилися археологічні розвідки — у 60-х-70-х роках минулого століття — його територія нагадувала степовий ландшафт. Нині ж практично 80 відсотків півострова — це ліси. Причому, ліси часто непролазні.
— Після створення Канівського водосховища дзеркало водної площі збільшилося, випаровувань стало більше і це вплинуло на буяння рослинності. Таким чином нині на більшість пам’яток можна вийти, але показати насправді нічого, бо все заросло деревами та кущами. На щастя, LIDAR-технологія дозволяє сканувати поверхню саме землі, а не верхівок дерев. Тобто вона покаже рельєф землі, який був тут до заліснення, — пояснив Дмитро Куштан.
Наразі триває підготовча робота до реалізації проєкту – визначаються археологічні об’єкти й установлюються їх точні координати. Нині цим займається спеціально створена експедиція науковців.
— Це специфічна археологічна експедиція, адже при собі ми не маємо традиційного археологічного реманенту, — говорить Тарас Теліженко. — Замість нього ми озброєні GPS-навігаторами і мапами. Виходимо на місце, знаходимо пам’ятки, ставимо GPS-точки на картах. Технологія дозволяє виявити нові городища чи курганні групи, які раніше через рельєф чи рослинність не були помічні. Принаймні теоретично це можливо. І ми сподіваємося, що Трахтемирівський півострів ще відкриє нам своєї таємниці та культурно-історичні скарби.
Результати масштабного дослідження науковці обіцяють презентувати в Черкасах наприкінці жовтня цього року.
