Через зростання цін на електроенергію та на вартість ремонту Національна комісія з питань енергетики та комунальних послуг планує підвищити тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення. Інформацію про нові тарифи оприлюднили в пресслужбі НКРЕКП.
Нагадаємо, що тарифи на воду хотіли змінити ще наприкінці грудня, тобто вони мали зрости з 1 січня. Нині ж комісія пропонує підвищення з 1 квітня та 1 липня 2023 року. Тож, за даними Нацкомісії, з 1 квітня жителі Черкас мають сплачувати за постачання 1 куб. м води 13,13 грн (без ПДВ), а з 1 липня – 17,35 грн (без ПДВ). Відповідно вартість водовідведення 1 куб. м має вартувати 12,81 грн (без ПДВ) та 14,29 грн (без ПДВ). Тарифи зростуть після того, як відповідне рішення буде ухвалене НКРЕКП.
Водночас у багатьох громадах, де тарифи затверджує місцева влада, вартість водопостачання та водовідведення зросла ще з початку року.
— За старими тарифами працювати було дуже важко, — каже начальник тальнівського комунального підприємства “Водоканал” Володимир Гречка. — Грошей бракувало на запчастини й на зарплату працівників. Тому з 1 січня ми підвищили ціни. Зараз маємо такі тарифи: вода — 35,24 грн за куб. м, (була 28,95) каналізація — 51,74 грн (була 46,44). Як бачимо зростання не дуже суттєве — в межах 7 гривень. Підвищувати вартість в липні вдруге поки не плануємо. Звісно, якщо не буде різких стрибків вартості електроенергії. Хоча за законом маємо ще раз зібратися в серпні, подивитися на ціни, проаналізувати проєкт бюджету наступного року щодо можливого зростання мінімальної зарплати. І це не лише в бік збільшення тарифу. Якщо буде економічна підстава зменшити тарифи, то ми це зробимо. Хоча я маю справу з комунальними тарифами десь із 2007 року й можу твердо сказати — за цей час тариф жодного разу не зменшувався — лише зростав.
У Каневі з нового року теж підвищили тарифи.
— Ми й раді були би не підвищувати, але життя змусило, — каже міський голова Канева Ігор Ренькас. — Основна причина зростання тарифу — вартість електроенергії. Саме вартість електрики змушує вдаватися до непопулярних кроків, бо інакше просто угробимо підприємство. Окрім підвищення тарифів, змушені оптимізувати кількість працівників. Деяких із них скорочуємо, щоби зберегти рентабельність підприємства. Вартість послуг після нового року така: за воду — 37,20 грн, за водовідведення — 26,40 грн.
У Кам'янці підвищувати тарифи на воду мали якраз напередодні війни.
— Однак початок бойових дій зупинив цей процес, — розповідає міський голова Кам'янки Володимир Тірон. — Зрештою ситуація лише погіршувалася й ми змушені були ухвалити рішення й виділити підприємству 250 тисяч гривень, щоби стабілізувати його фінансовий стан. Тоді ж остаточно вирішили підвищити тарифи. Зараз вони такі: водопостачання — 27,20 грн, водовідведення — 34,31 грн. В разі, якщо різко зросте ціна на електроенергію, ми знову змушені будемо підвищувати тариф, бо в собівартості води 70% — це вартість електроенергії.
У Катеринополі вдалося уникнути підвищення цін на воду.
— Не підвищували тарифи, бо добре знаємо платоспроможність нашого населення, — каже селищний голова Володимир Коваленко. — Хоча підвищення цін виглядає актуальним. Річ у тім, що ми качаємо 13 тисяч кубічних метрів води, а населення отримує лише 8,5 тисяч. Решта 4,5 тисячі — втрати. Зрозуміло, що треба провести реконструкцію мережі, але навряд чи ми це робитимемо під час війни. Тарифи на воду маємо такі — водопостачання — 67,94 грн, водовідведення — 27,92 грн.
У Монастирищі тарифи на воду не переглядали чотири роки.
— Ми не є ліцензіатами НКЕРКП, тому рішення про зростання тарифів ухвалюємо на виконкомі міської ради, — каже заступник міського голови Олег Недогода. — Зараз вода і водовідведення коштують у сумі близько 40 гривень. Це значно менше, ніж у сусідніх громадах, де такі показники сягають 60-70 гривень. У травні ми плануємо підвищити ціни, щоби теж мати в сумі 60 гривень.
Якщо порівняти з продуктами харчування, це невелика вартість за ці послуги. Тим паче, на послугу з водопостачання та водовідведення можлива державна допомога у вигляді субсидій та пільг пенсіонерам, багатодітним родинам, людям з інвалідністю та всім іншим, хто цього дійсно потребує, оскільки від цих послуг залежить життєдіяльність людини.
